Сообщение об ошибке

• Выбрать тему ошибки: * (Обязательно!)
  Ошибка в тексте Помогите найти минусовку Нет видео(аудио)
• Ваше Имя: * (Обязательно!)
  
• Ваш Email: * (Обязательно!)
  

• Подробно об ошибке * (Обязательно!)
  

Отправить

Я не знав, чи я провернусь, і коли,
Коли йшов шукати щастя у світи.
Скільки років вже пройшло — душа щемить
Знаю, десь мене завжди чекаєш ти.
Я залишу справи всі на кілька днів,
Суєта щоденна може зачекати.
Сяду в поїзд і повернусь в рідний дім,
Де в віконці виглядає мене мати.

Приспів: Мамо, моя мамо, рідна моя ненько,
Ти мене, будь-ласка, розбуди раненько.
Я візьму відерце, піду до криниці
І тобі напитись принесу водиці.

Ми з тобою тихо сядем у садку,
Посміємось, попечалимось удвох.
Скільки суму було на твоїм віку,
Та ніхто не знає, видно тільки Бог.
Я поїду, ти залишися сама
І будеш на мене кожен день чекати.
Буде гріти мене думка лиш одна:
Десь в віконці виглядає мене мати.

Приспів

Я візьму відерце, піду до криниці
І тобі напитись принесу водиці.

Приспів.